Мікроджиг – це серйозно

Які вже тут жарти – мова про найпоширенішу з ультралайтових технік. Причому саму у нас, на водоймах європейської середньої смуги… утім, у пращурів стилю, у японців, техніка рокфіш не менш популярна. А саме через неї і з’явився наш мікроджиг, на початку як козирна карта у спортсменів-береговиків, а потім…

Потім мікроджиг-спінінг почав тріумфальну ходу по нашим водоймав, переступивши межі секторів і зон, розмічених для змагань. Простота та витонченість, результативність та емоційність такої риболовлі гарантує стилю популярність. Що ж це таке – сучасний мікроджиг? Як виглядає снасть, та базова техніка і який у цьому всьому сенс?

Контури стилю. Снасті, приманки, проводка

Класичний спінінг для мікроджигу – комплект з вудилища рокфіш, невеликої легкої котушки, тонкого шнура і набору витратників – легких грузил, маленьких гачків, невеликих джигголівок, різноманітного (але завжди дрібного, ніяк не більше трьох дюймів) силікону. Здавалося б – усе просто, але саме в укладанні і комплектації такої снасті є залізна логіка, недотримання котрої може стати вирішальною проблемою у опануванні мікроджигової техніки, або, навіть розчарування у ній. Звісно, варіанти є завжди – але є також і базові принципи, котрі (якщо коротко) виглядають отак:

  • Спінінг

 

Дія – мебарингова (mebaru) рокфіш, не плутати з ажинговим aji (ставридний) більш жорсткий. Його еталоном буде на віки віків класична Finezza серії GOFS від Graphiteleader.

Finneza GOFS

Така вудка може бути промаркована як «фаст» чи «екстрафаст» — але, між нами кажучи, ці терміни вже досить застарілі і їх уводили для снастей зовсім іншого штибу і потужності. Можна без кінця-краю сперечатись чи є конкретна вудка рокфіш «швидкою» чи «надшвидкою», а, можливо навіть «середньошвидкою»… у підборі снасті, це, зазвичай не допоможе. Бланк, з правильною мікроджиговою дією – не комлистий, а дуже живий та енергійний, з делікатною вершинкою і досить жосткою середньою частиною, з великим запасом потужності комелю і високою конусністю. «На потруску» така вудка працює до середини комелевої секції, а під навантаження згинається, переважно, вершинка. Якщо це вклеєна вершинка моделів з індексом S – solid tip, то він узагалі живе своїм, практично відокремленим життям, виконуючи усю роботу з анімації та більшу її частину при підсіканні та вивожуванні. Якщо конструкція бланку класична – трубчата, до самого «тюльпану» (індекс T – tubular tip) – дія більш плавна, але теж зосереджена у вершинці.

Довжина – від 2 до 2,5 м. Потужність – ультралайтова. Верхня межа маси монтажів, для роботи з котрими і призначені ці вудки, не перевищує 7 грамів (бувають і делікатніші – до 3,5-4 грамів). Нижньої межі тесту, грубо кажучи, не існує – за бажанням можна використати у якості джигголівки невагому зимову мормишку. Та все ж, класична «мікруха» досить рідко оперує вагами меншими за 1 грам, це законна царина діяльності наноджигу – зовсім іншої УЛ-техніки.

 

Мікроджигіти-початківці, обираючи першу снасть, зазвичай довго не можуть визначитись «солідку» чи «тубулярку» взяти, обрати щось одне украй важко. Але, у дійсності, відмінності у потужності і дії цих двох підкатегорій мікроджигової снасті помітне і цей вибір можна зробити цілком усвідомленим.

«Солідки», зазвичай, коротші та делікатніші. Вони виграють у нижній частині тесту – якщо потрібна найделікатніша і акуратна подача дрібних монтажів, від грама, до 2-3, така модель більш прийнятна. Ці вудки не такі далекобійні,  вимагають тонших шнурів, більш вимогливі до правильності техніки закиду (дуже гнучка вклейка не любить різких рухів, надпотужний силовий закид, чи просунутий кастинг з під руки може привести до перекручування шнура навколо тюльпану). Для снасті це, як правило, не критично, якщо ви використовуєте шнур і приманки у межах тесту вудки. «Солідка» краще працює з активним силіконом і виграє на ловлі у водній товщі. Класична довжина від 7’3” до 7’6”(2.21 – 2.29 м), у довших вже відчувається зайва розхлябаність (окрім топ-сегменту), більш короткі не надто зручні в анімації і сильно втрачають у далекобійності. Пріоритетна ціль такої снасті – окуні.

Окунь

«Тубулярка» — королева дальніх дистанцій, снасть з такою вудкою займає межову позицію між УЛ та лайтом. Шнур потрібний трішки товщий, потенціал такої снасті повністю розкривається десь з середини її тестового діапазону. Закид тубулярним бланком помітно простіший, тут доречні як класичні техніки, так і різні «спеціалізовані».

Ці вудки дуже добрі з пасивним силіконом, відмінно відпрацьовують при обстеженні глибин і щільності ґрунту, більш чутливі. Класична довжина – від 7’6” до 8’ (2.29 – 2.44 м), бувають і довші – до 8’6”. Якщо ваш мікроджиг націлений на судака чи щуку – тубулярка абсолютно виправдана.

Для цих цілей будуть добрими як породисті (ой недешеві) японські вудки, так і більш бюджетні прутики китайського, чи вітчизняного виробництва. Автор вважає, що найкращий рокфіш у будь-якій ціновій ніші називається Soare (переважно тому, що «вклейки» у Shimano дійсно перфектні).

Soare

Але це суто особиста думка, і від серйозних суперечок з цього приводу я відмовляюсь. У будь-якому випадку різниця між дорогими і бюджетними моделями, якщо пропорції бланку витримано правильно, на практичному рівні невелика. Вона зводиться до легкості вудки (це серйозно) і долям грама, по комфортній нижній частині тесту, чутливості (це вже забавки). Навчитись мікроджигувати з дуже бюджетною вудкою просто – власне це і є стандартний шлях.

  • Котушка та шнур

Це ультралайт – застосування тонкого шнура і є головною і категоричною умовою успішного і змістовного лову. У мікроджигу використовуються плетені шнури, (нейлон майже незастосовний) завтовшки PE#0.3 (4-6lb на розрив) або PE#0.4 (6-8lb на розрив). Надто зважати на зазначене виробником розривне навантаження не варто – воно ніколи не співпадатиме з реальністю. Значно простіше орієнтуватись за параметром щільності – 0,3-й шнур витримує силовий закид 5-ти грамового монтажу, нормальний 0,4-й до «десятки». От і все, що потрібно від нитки, у сенсі її міцності. Запитання «а яку рибу вона витримає?» стосовно УЛ-джигу беззмістовне. Ультралайт взагалі, і мікроджиг зокрема – це мистецтво ловлі на дрібні приманки і снасть «заточена» саме під ці цілі – під їх закид і подачу. А рибу можна «взяти» будь-яку: тому що УЛ – це мистецтво перемагати технікою та витримкою, а не грубою силою.

Окунь ладолоні

Звісно, такий тонкий шнур висуває певні вимоги до котушки. Це «найвужче» місце у мікроджиговій снасті: дешева та груба котушка у ній абсолютно неприйнятна, вона просто не виконає своїх функцій (а що бюджетний «китай» ще і важкий, це вже неприємність іншого ґатунку, менш важлива). Котушка повинна добре працювати з ниткою 0,4, якщо вона буде на «тубулярці» і з 0,3 якщо котушка на «солідці». На практиці це означає, що нижнім порогом є котушки Shimano що йдуть за рівнем у середньому бюджеті: Sahara, Nasci, Ultegra. Аналогічна за рівнем Daiwa? Так, звісно. Все інше? На ваш страх та ризик.

Sephia

Із розміром котушки усе також ясно. На вудки правильної (від 7’3” та більше) довжини ставлять 2500 за Shimano, або відповідний за реальним розміром (а не індексу) механізм від іншого виробника. На коротші вудки, якщо ви їх обрали з якихось причин, можна поставити і меншу котушку, але не менше за 1000 по Shimano. Це дасть вам перевагу у сукупній масі комплекту (це вплине на зручність та загальну чутливість), але ви програєте у далекобійності, хоча цей програш уже закладено у коротшій вудці, тут вже мало що зіпсуєш.

  • Приманки і витратники

Мікроджиг – лов на силікон, і крапка. Цей силікон може бути будь-якого класу (пасивний чи активний), будь якого типу (выброхвости, твістери, раки, хробаки, слаги, кератури…) і різного кольору. Вважається, що він обов’язково має бути їстівним – але тут є певне перебільшення. Так, безумовно, для лову пасивного окуня у холодній воді їстивна гума необхідна категорично. Що він активніший, що вище підіймається (особливо у теплу пору року), то менш критична «їстивність» і більше значення отримує свобода власної гри приманки та її монтаж. Для полювання на судака «їстивність» менш важлива, а щуці вона просто байдужа: їй потрібна активна гра і правильний темп подачі з чіткою горизонтальною фазою проводки.

Мікроджиг приманки

Силікон можна застосовувати на джигголівці та шарнірі. На «голові» він гірше летить, не так переконливо відпрацьовує дно, але ідеально підсікає і тримає рибу. Шарніри далекобійні, безальтернативні з пасивною гумою, дозволяють точніше підлаштуватись під ситуацію (за рахунок вільного комбінування маси, форми і кольору грузил, розміру і типу гачка). Використання офсета дещо знижує вірогідність зачепитись, але помітно погіршує результативність підсікання, тому зловживати ним не варто. Літом, коли ловимо активними приманками, дуже доречна буває ловля на відкритий невеликий двійник.

Застежка

Використання застібок не суперечить ідеології стилю – звісно, вони мають бути дійсно дрібними. Найдрібнішими, котрі дозволяє вам ваш зір, та моторика пальців. У якості повідця практично завжди використовується флюорокарбон. Для окуня, шоклідер, довжиною до метра, з розривним навантаженням таким як і в шнура. Для щуки – короткий (10 см) і товстий, приблизно 0,40 мм. При полюванні за судаком вибір шоклідера визначається місцем лову: на перепадах з мушлею або скелястих – довше та товще, на чистому дні може бути і «окуневий» розмір.

  • Техніка

Якщо не зважати на потужність снасті – це саме джиг. Причому, переважно – джиг просунутий, «кінцевий», з пріоритетом на використання анімації вудкою. Звісно, можна «мікрушити» і котушкою – два оберти-пауза, якщо хижака багато і він активний – це принесе успіх. Але справжня сила мікроджигу у різноманітності прийомів подачі приманки, у можливості полювання за нечисленними і пасивними дрібними хижаками.

Окунь в руке

У переважній більшості випадків використовують цільні монтажі: силікон на джигголівці, шарнірний монтаж з «вухатим» грузилом будь-якої конструкції. Ніхто не заборонить, звісно, зібрати оснастку з повідцем, дроп-шот чи техас…  Але використання цих технік саме на мікроджиговій снасті не дає переваги у порівнянні з класичним спінінгом більшої потужності. А емоційна частина мікроджигу: відчуття від вдумливої роботи по рельєфу, ювелірної анімації, делікатні покльовки – все це майже повністю втрачається на рознесених оснастках.

Базова проводка – так званий «подвійний» підрив, при котрому рух приманки задається вершинкою піднятого вгору спінінга. Перший смик – відрив монтажу від дна, другий – повторне підкидування (якщо виконується різко), або протяжка з плавним сповільненням. Між підкидуваннями, зазвичай, доречні півоберта котушки, після другого підкидування – вибирання провису шнура, з одночасним опусканням вудки у початкове положення (для виконання наступного циклу проводки).

Проводка

Контакт приманки із ґрунтом, зазвичай, відслідковується по вершинці – тактильно один грам ви не відчуєте ні за які гроші, тай два «вистукують» лише на короткій дистанції, за твердого ґрунту. Це цілком нормально – відправцьовувати візульно, за відіграванням вершинки. У крайньому випадку, при надлегких монтажах, з масою менше грама, можна орієнтуватись за шнуром.

Звісно, увесь азарт саме у варіаціях цієї проводки. Різкі та короткі підкидання при ловлі окуня чи судака, повільно-затягнуті при полюванні на щуку, підбір тривалості паузи… Крайові версії – рівномірна проводка у товщі води, або з чіплянням дна, волочіння ґрунтом пасивного силікону (хробаки, раки), ударні техніки з мікрослагами (сильно витягнуті приманки у пропорціях малька). Опанувавши базові прийоми, кожен мікроджигіт негайно починає вигадувати власні. І це правильно.

Дуже помічний у опануванні мікроджигової техніки правильний хват вудки. Після закиду перехопіть спінінг так, аби вся кисть правої руки помістилась на форгріп, перед котушкою (її лапка тепер підпиратиме мізинець іззовні). Вказівним пальцем підхопіть бланк знизу: тепер центр ваги снасті у вас у жмені і всі відчуття від проводки та покльовки приходять, у першу чергу на палець, що лежить на бланку. Викиньте з голови усі просторікування про «баланс» — це нісенітниці. Просто дотримуйтесь базових пропорцій у розмірах усіх компонентів снасті (дивись вище) і тримайте її правильно: закид – лапка між середнім і безіменним пальцями, а при проводці, підсіканні і виведенні риби – негайно перехоплюйте опісля того як монтаж досяг води. Цей рух можна освоїти до повного автоматизму повправлявшись усього за 10 хвилин.

Коли і навіщо? 

  • Школа джиг-спінінгу

Школа – і цим усе сказано. Саме мікроджиг дійсно навчає правильній джиговій рибалці. Саме тому що він такий вимогливий до правильного оснащення, подачі, саме тому, що тут дуже сильний зворотній зв’язок. Спінінгіст початківець що ловить мікроджигом має максимальну кількість покльовок, його навчає найкращий вчитель – сама риба.

Окунь на крючке

Опанувавши мікроджиг, взявши участь у кількох змаганнях з берегового спінінга ви виявите: у «дорослому» джигу для вас майже не залишилось таємниць. Ловля на великі приманки, ловля крупного хижака менш варіативна, менш зтоншена… Вона, насправді, простіша. Потрібна лише техніка (яку вам вже поставив мікроджиг) і терпіння… ой, ну ще і великий підсак.

  • Стрітфішінг

Зміст урбаністичної риболовлі на 99% наповнений саме мікроджигом: опануйте його і ви зможете успішно рибалити у кожну, буквально кожну, вільну хвилину. До роботи. Після роботи. Навіть під час обідньої перерви. Дуже мало населених пунктів, де нема бодай невеличкої річки або ставка. Так, хижак там зазвичай дрібний і частіш за все полосатий… але він порадує вас покльовками, зніме стрес, розслабить і дасть безліч емоцій.

  • Спорт

З моменту свого зародження і до сьогодні – саме мікроджиг, базова техніка спортивного спінінгу на берегових турнірах. Лайт доречний не завжди (а хеві-джиг недоречний зовсім). Воблери актуальні у одному-двох випадках із сотні. Наноджиг виявився недостатньо універсальним – покладені на нього очікування не справдились.

Спортсмены на высотке

А ось «класична мікруха» – саме той комплект, котрий спортсмен мусить придбати у першу чергу. І саме його опануванню приділити максимум свого часу, і з ним у руках частіше підійматись на нагородження. Саме спортивний спінінг якнайкраще ілюструє багатовекторність, ефективність і результативність мікроджига. Звіти спортсменів і відео зі змагань є чи не найкращим навчальним посібником для опанування такої рибалки.

  • Окунь

Можливо це головне. Нема кращого способу ловлі найпоширенішого хижака наших водойм, ніж класичний мікроджиг! Протягом усього сезона відкритої води, без прогалів у кльові (характерних для щуки і судака), у будь-якій водоймі мікроджигіт може упіймати полосатого бійця, відчути його жадібний удар з нальоту влітку, або вдумливе пощипування ранньою весною. Берегова ловля окуня спінінгом складається з мікроджигу трішки менш ніж повністю, незалежно від розміру хижака, вона завжди змістовна і емоційна.

Причому, бувають періоди, коли упіймати окуня можна виключно мікроджигом. Рання, ще до заборони, весна, якщо встиг зійти лід, і березнево-квітневий стрітфішинг – це час «мікрухи». Притому найделікатнішої, витонченої і максимально вдумливої… у цей період окунь тримається тихої, не надто глибокої води, у безпосередній близькості до берегів та дамб. Від крупного силікона відмовитись зовсім: дрібна «їстивна» гума, найтонша оснастка, паузи, паузи». Гросмейстерська рибалка для тих, хто в темі.

А потім, щойно потеплішає, почнеться «роздача». Ловіть смугастих із дна, із поверхні, ловіть на всіх дистанціях, усіма типами силікону. Використайте цей час для опанування максимальної кількості проводок, опануйте навичку пошуку риби у товщі води (придивляйтесь до водної поверхні) і надактивних проводок. І знову спускайтесь до дна, щойно вода почне вистигати, вчасно переходьте на хробаків і ракоподібні приманки, сповільнюйте подачу… тик! Знову контакт, омріяний контакт!..

Товстий, смугастий горбань продовжує тиснути у глибину. Тріщить фрикціон витонченої котушечки, гнеться до самої води тонесенький прутик. Підіймайте його делікатно, але наполегливо і спокійно… Коли втомиться – беріть сачком, або прийміть у воді рукою. Це красива рибалка, це мікроджиг – найкращий зі стилів сучасного берегового спінінга, ним повинен володіти кожен.

О.Сізон, рибалка-спортсмен, що практикує мікроджиг

Всі матеріали по береговому спінінгу

Мікроджиг – це серйозно: 1 комментарий

Добавить комментарий