Зимова ловля. Мормишка

… заскреготав льодобур, викидаючи на поверхню іскристі льодяні кришталики  – і враз замовк, пройшов наскрізь тоненьку твердь, в лунці захиталась жива, трохи паруюча поверхня темної води. Свято риболовлі з льоду почалось!

Зима в наших краях коротка – та це зима з морозами, снігами. І це саме час для ловлі риби з льоду, яку багато хто вважає кращим різновидом любительського лову взагалі. Чи страшний нам холод, коли є настрій, досвід і якісна амуніція? Прорвемось! Натомість, не потрібно ні човна, ні ехолоту ні купи дорогих снастей. Проста штука – льодобур та легкі, компактні і зовсім крихітні вудочки в ящику. Досяжна будь-яка точка, на будь-якій водоймі, лише б зміцніла льодяна поверхня над таємничими глибинами. Риба спить? – Розбудемо, клювати заставимо! Нам не вперше.

Різновидів риболовлі в цей період хоча й менше, аніж влітку — та теж достатньо. Сидять в своїх наметах, розкинувши по підлозі поплавочні вудочки, ловці карася. Зимової ночі мерехтять вогники на руслових бровках. То мисливці за лящем чекають коли підійде «крупняк». А ось тихе плесо все забите зігнутими, настороженими прапорцями – ці місця окупували щукарі з жерлицями… під лід запущені живці, жоден хижак не пройде. Всі сидять, всі в очікуванні.

Жерлиці в очікувані клювання

Але ж ні, сидять і чекають далеко не всі. Цілісінький день у невтомному русі ті, для кого риболовля зимою – пошук, розмах і азарт. Ті, хто не хоче сидіти і чекати кльов, самі шукають свою вдачу. По бровках та коряжникам рухаються мисливці на окуня та судака із зимовими блешнями, женуться за мігруючою зграєю. А ось і мормишечники не відстають від них: розсипались по затоках, але на місці не сидять і намети не ставлять.

Спортивний окунь. Рибалка зловив окуня.

Лунка – перехід, серія лунок, ще серія… зачепитись би за рельєф, зхопити ідею: де сьогодні харчується окунь, якій глибині, сьогодні, віддає перевагу плотва і густера? Мотиля на гачок мініатюрної «крапельки», десяток таких самих в лунку… тремтить, тремтить тонесенький кивок, то вистукуючи дно, то підіймаючи приманку догори. І лише трішечки його придавить червоноперий окуніще там, під льодом – але рука вже автоматично виконала підсічку. Дзвенить тонюсінька волосінь, затамуй подих! Підіймай, підіймай акуратно, попускай між пальцями при ривках, знову викачуй догори, допоки не заграє вверх-вниз вода у лунці, допоки в ній не з’явиться здоровенна голова з виряченим зеленим оком, закриваючи практично весь просвіт, скоріш би підвести долоню під шершавий бік… є, завалив!

Окунь. Майже трофей :)

Це посправжньому спортивно: тоненька снасть, пошук в темпі. Шукати та знаходити, бути з виловом навіть в саме люте глухозим’я. Мормишечники вміють це краще, аніж будь-який інший рибалка: навіть сама сонна риба, хоч і без особливого бажання, та все ж з’їсть мотиля на маленькому, практично непомітному гачку, впаяному в блискучу вольфрамову крапельку, підвішену на жилці-павутинці. Дух чесного змагання притаманний цій ловлі вже з самого початку: тільки одна вудочку в руці, тільки найтонша снасть, пошук та досвід, холоднокровність і терпіння. Змагання з хитрою та обережною рибою? Так! Та це протистояння виграти не важко, коли захоплений по-справжньому. Людина розумніша, людина сильніша.

Всюдисущий йорж)

І саме тому рибалки змагаються між собою. Щоб вирішити, хто ж самий впертий, самий вправний, самий швидкий в пошуку та прийнятті рішень. Риболови-спортсмени виходять на старти своїх чемпіонатів не лише влітку, але й зимою: єдиний різновид зимової риболовлі, яка існує в спортивній версії – якраз саме ця. Ловля на мормишку.

Червоноока плітка на спортивну мормишку

Спортивна мормишка – наука і праця. В ній, як і в інших різновидах риболовного спорту, техніка ловлі доведена до межі тонкості і ефективності. Щоби впіймати рибу в тісній, перенаселеній, обмеженій зоні ловлі, потрібно вміти працювати самими тонкими снастями, і не просто працювати: постійно вигравати темп та набирати бали швидше аніж суперники. Бали – просто грами, тому не важливо яка риба на гачку. Дрібна – лови дуже часто. Всі ловлять дрібну рибу часто – знайди де вона більша, та не завмирай, темп, темп, пересування! Ніхто взагалі не ловить? Ну що ж, міркуй, загодуй свої лунки не так як усі, а як ні – знайди ще недосліджені ніким місця, зачепись за рельєф. Час – золото, часу мало… тур триває всього три години.

Це вам не синхронне плавання, це синхронне буріння)

Та якби в ці три години тільки ключик підбирати та ящик наповнювати – то лиш півбіди. З рибою домовимось, завжди ж домовлялись. Але ж не рибу в результаті переграти потрібно – завдання зовсім інше. Вирвати перемогу в суперників! І зимою це складніше, аніж в будь-якому із різновидів літнього риболовного спорту. Спортивна мормишка по жорсткості контактної боротьби саме між учасниками, зрідні хокей. Вся справа у суворості умов та правил Гри.

На зсаганнях. А ні кроку назад!

Зона ловлі – мала і обмежена, виходити за неї заборонено, навіть на стрічку наступив – моментальний штраф. Ловити можна з однієї лунки, позначеної прапорцем. Ще одну дозволяється, попередньо загодувавши, «запекати» іншим прапорцем. Забрав його – і лунка нічийна, зайняти може будь-хто. Бігай, шукай, вмовляй – але, щоб перемогти, двох лунок не вистачить ні в якому разі, а більше займати не можна, прапорців то лише два. Знайти нову, зберегти стару, відбити в супротивника «кльовий» кут, коли той ледь-ледь зазіває, ослабить захист… першим вистежити того, хто зачепився за зграю плотви, і миттю до нього! Розбурити по незахищених лунках свою базу, круто загодувати, відтягнути рибу. І не забувати, що вже помітили, вже біжать з усіх сторін, зараз затиснуть з боків своїми прапорцями – а ящик треба ж наповнювати постійно, ловити, ловити за будь-що.

Підлящ, достойний трофей на змаганнях.

Не можна половити спокійно – йде боротьба, кипить рубка. Якщо риби мало, якщо під кригою лише окунь та йорж – розірвись, але здобудь кілограм. Якщо ж її багато, зайшла червоноока плотва чи навіть підлящик – тут вже кілограма не вистачить, тут треба наловити мінімум три, а інколи і всі п’ять. Та ми це вміємо – для тих, хто присвятив рибальську зиму мормишечному спорту, таємниць підльодних не існує, і жорсткість боротьби не лякає. Ми все це вміємо, ми агресивні, рухливі, сильні. Ми – найкращі!

Змагання. Дмитро Корзенков - 10-ти кратний чемпіон світу зі спортивного лову риби. Українець! :)

Так, саме так. В підльодній ловлі на мормишку, признаній Міжнародною Федерацією ловлі риби в прісній воді (FIPSed) єдиним офіційним різновидом спортивної підльодної ловлі, Збірна України не має рівних за кількістю перемог, рівнем майстерності та спортивному духу. Завоювавши свою першу перемогу на VI Чемпіонаті Світу в 2009 році, наша команда з того часу ще шість раз підіймалась на п’єдестал. І не просто підіймалась – зазвичай ми займаємо його найвищий щабель. Завойоване на XIV Світовому Чемпіонаті по підльодній ловлі на мормишку (Рига, 2017 рік) командне «золото» було п’ятим, на рахунку нашої Збірної – таких результатів не показував ще ніхто.

Збірна України - Чемпіони світу з підльодної ловлі риби на мормишку (Рига, 2017)

Звичайно ж, українські мормишечники підіймаються не лише на командний, а й на особистий п’єдестал. Ці спортсмени – завжди фаворити, завжди під пильним стеженням суперників і самим потужним пресингом в зоні. Та їх не зупинити: Дмитро Корзенков, Олексій Зайко, Віктор Стадниченко, Денис Новгородський, Іван Щевич, Віктор Жалнін, тренери Дамір Шихотаров і Віталій Левченко… це багаторічний «кістяк» Збірної України складається із Заслужених Майстрів Спорту і Майстрів Спорту Міжнародного класу. Це справжні майстри – та розслабитись їм не дає постійна і потужна конкуренція під час щорічного відбору в Збірну.

Чемпіонат України з ловлі на мормишку.

Попередні звитяги в рахунок не йдуть: в обласних Федераціях достатньо сильних, вмотивованих та досвідчених спортсменів. Шлях від дебютанта до учасника відбіркового етапу можна пройти за три-чотири напружених спортивних сезони – а там вже хто кого. Натиск чи досвід? Техніка чи характер? Все що завгодно, та тільки не сліпе везіння. В спортивній мормишці немає місця для випадковостей, ні жереб, ні рибальська вдача тут нічого не вирішують.

Олексій Зайко - Чемпіон світу в роботі!

 

Це – справжній спорт: чесний, красивий, жорсткий. Вирішує майстерність. Сильний тренерський штаб, ідеальна командна взаємодія, бездоганна особиста техніка; ось фундамент наших перемог, і його не здолати. Де б не пройшов наступний Чемпіонат Світу – Збірна України дасть бій, ми вміємо вигризати перемогу. В нас клює краще, в нас клює завжди!

Чемпіонат світу. Мормишка. Перемога. Золото. Радість!

Олег Сізон, риболов-спортсмен, спінінгіст

Майстер спорту України, бронзовий призер ЧС-2016

ексклюзивно для Рейтингу Риболовів України

Добавить комментарий