Головна Поплавцева риболовля

Поплавець та поплавцева вудка…

Рибалки кажуть, що нескінченно можна дивитись на три речі: на вогонь, воду, і те, як починає ворушитись поплавець, після довгого очікування покльовки. Навіть переконані спінінгісти, нахлистовики і ті, хто віддає перевагу фідеру, починали з рибалки на поплавок. Для багатьох це стало лише етапом, але хтось захворів цією красивою і динамічною рибалкою на решту життя.

Рибалка - початок

Поплавцева вудка — одна з найстаріших рибальських снастей, котра, багато у чому, визначила розвиток рибалки як спорту. Саме ловлю на поплавець починали практикувати не для того аби наловити риби на їжу, а для задоволення від самого процесу.

Перші поплавцеві вудки були…

Перші згадки про рибалку на вудку з поплавцем датуються ще епохою печерних людей. Але, по-справжньому «любительскою» вона стала у Китаї, та старій Англії, де медитативне і розмірене вудіння практикували аристократи. Снасті тоді були напрочуд простими. Найперші махові вудки були з стеблин ліщини, берези та бамбуку. Їх додатково «виправляли» підвісивши прут за вершинку з вантажем 30-40 кг. Так заготовка для вудки висіла біля 4-6 місяців. Після цього її висушували у лежачому положенні і просочували рослинною олією, аби гідроізолювати. Бамбук покривали лаком.

Бамбук

Звісно, такі вудки були важкими і не надто придатними до транспортування. Згодом, бамбукові вудки робили вже розбірними, з кількох колін, а ще пізніше, їм на зміну, прийшли теж важкі, але транспортабельніші телескопічні вудки зі склопластику. Зараз, під час ери спорту, склопластик повністю заміщено легкими композитними матеріалами, на основі карбону, котрі дозволили знизити вагу 7 метрового «маху» до 200-220 грамів.

Ловля на штекер

Що таке поплавцева снасть і якою вона буває?

Коли ми кажемо про поплавець, то маємо на увазі, зазвичай, рибалку маховою вудкою, тобто такою вудкою, у котрої нема кілець. Але, якщо мати на увазі спорт, то махом рибалять досить рідко, бо цей спосіб часто програє у ефективності іншим технікам і снастям. Тому що професійний поплавочник повинен володіти навичками ловлі і штекером, і матчем, і болонкою. А все тому, що кожній снасті свої умови, час і доцільність. Перемогу у спорті приносить тільки оптимальна у кожному випадку оснастка. А ще, окрім наявності самої снасті, треба навчитись нею володіти на найвищому рівні. Тому спортсмен, що ловить на поплавок, має багато чому навчитись за кар’єру.

Штекерна снасть

Штекерна снасть — у спорті довжина штекерної вудки обмежена – максимум 13 метрів, але на любительських рибалках використовують інколи і довші вудки. У спорті штекер потрібний коли ловля ведеться на дистанції, де контроль приманки маховою, або матчевою вудкою надто малий. Штекер дозволяє точно і делікатно подати приманку. За допомогою штекера рибалка може дуже точково «підгодовувати» рибу, проміряти глибину, і дізнатись усе необхідне для ловлі.

Болонська снасть — потрібна для далеких закидів і рибалки, переважно, на течії у проводку. Там її переваги над іншими техніками очевидні. Оснащена легкою котушкою «болонка» дозволяє вивести рибу крупнішу ніж на «глуху» оснастку.

Ловля болонською снастю

Матчева снасть — матчеву оснастку застосовують на стоячих водоймах при ловлі на великих відстанях і глибинах, недосяжних для штекера. Це стаціонарна снасть, на котру практикують ловлю коропа на комерційних водоймах. Матчеві вудки теж оснащуються котушкою, але вони відносно важкі і використовуються з тонучою волосінню (аби вітер не заважав рибалці). Закинув і чекаєш на покльовку.

Ловля матчевою снастю

І, нарешті, махова снасть — махове вудилище без кілець використовується у спорті для темпової ловлі біля берега. Жодна інша снасть не дозволить так швидко ловити на кількість. Так що, якщо біля берега виявлено велику щільність риби, що готова клювати, часом спортсмени сідають на «кулемети» і намагаються зробити результат на кількості. Спортивна версія махової вудки трішки відрізняється – на випадок трофею використовується гумовий амортизатор, що дозволяє додатково втомити крупну рибу. Такий амортизатор, за сутністю, виконує роль фрикційного гальма у безінерційній котушці.

Махове вудилище

Поплавцевий спорт, як це відбувається

Першим змаганням по лову на поплавець вже більше ста років. Ще у Жюля Верна у книзі «Дунайський Лоцман» згадуються такі змагання у містечку Зігмарінген, що на Дунаї. Зараз у світі проводяться тисячі таких змагань щорічно, найрізноманітнішого штибу – від відверто аматорських, до професійної ліги офіційного світового чемпіонату.

В Україні проводять такі змагання з 2001 року. На жаль, поки що поплавцева рибалка поступається у популярності фідерній та спінінговій. На змагання високого професійного рівня, поки що, набирається досить мало спортсменів з усієї країни. Варто зауважити, що до 2013 року кількість учасників всеукраїнських змагань налічувало 60 спортсменів, потім був суттєвий спад коли ледь набиралося 20 учасників. Цього (2018) року простежується гарна динаміка і кількість учасникі вже зросла до 35-ти. Однак обласні і міські рівні дають надію – бо ж саме там знаходиться кузня кадрів.

Змагання з ловлі на поплавець

У 2018 році відбудеться 65 офіційний світовий чемпіонат з ловлі риби на поплавець. Варто зазначити, що саме у цій дисципліні проводяться наймасштабніші змагання світової першості, в яких приймають участь до 36 команд з різних країн світу. До того ж, це єдиний риболовний вид спорту де є окремий жіночий чемпіонат (їх вже проведено 24 за всю історію). Більшість змагань світового рівня з рибної ловлі саме поплавцеві і аудиторія у них теж найбільша (інколи учасників до двох сотень).

Правилами змагань регламентована кількість дозволеної прикормки, сектори ловлі, та час на турнір. Все це має створити учасникам рівні умови. Вибрати снасть для ловлі спортсмени можуть вільно, але гачок на оснастці має бути лише один. Перемогу присуджують по найменшій сумі місць у всіх зонах за підсумками двох турів. Тому важливо упіймати найбільше у зоні, а не просто добру сумарну вагу. Тури тривають по 4 години.

Вийти на світовий рівень зараз в Україні досить просто. Після 3-4 років вдумливого спорту з постійним саморозвитком вже є шанси потрапити у Збірну країни.

Інвентар професійного рибалки на поплавець

Усі речі, необхідні рибалці що ловить на поплавок професійно, коштують досить дорого і займають силу силенну місця. Однак це не зупиняє любителів цього гарного і естетичного способу ловлі. Вище ми вже казали про різні 4 типи вудок, та їх ще й потрібно мати у різних довжинах, під різні умови. Отже одних вудок виходить чималий жмут, що вже вимагає просторої автівки для того аби дістатись на змагання. А ще ж робоче місце, відро для підгодівлі, підсак, ятір і…

Штекерна платформа

Прикормка у поплавцевій рибалці окреме мистецтво, що схоже на високу кулінарію. Значення має усе: щільність, сипкість, здатність часток прикормки бубнявіти і рухатись у воді, аромат, смак, колір і багато іншого. На змаганнях можна використати не більше ніж 20 літрів готової, просіяної і зволоженої прикормочної суміші, до якої дозволяється додати не більше ніж 2,5 літрів живих компонентів (опариш, хробак, мотиль та ін). Мотиля не більше 1 літру. Рідко хто використовує менше дозволеного об’єму, особливо на течії. А значить, прикормку потрібно приготувати правильно, під настрій риби у кожний конкретний момент.

Махова вудка

Знайдеться доволі мало снастей для рибалки, що настільки прості і практичні, як махова вудка з поплавцевою оснасткою. Це наймасовіші і найбюджетніші снасті  (якщо не брати до уваги спортивний, середній і преміум-сегменти). Рибалка на вудку з глухим монтажем відома більшості рибалок з самісінького дитинства – кому з карасів на ставку, кому по ловлі головня на цвіркунів під прибережними кущами. Види махових вудок Раніше люди користувались для рибалки вудками з берези, ліщини та бамбука. Зараз такими снастями
"Читать дальше"

Болонська вудка

Болонська вудка, або «телескоп із кільцями», прийшла до нас від італійців. Неважко здогадатись із назви – воно має безпосередній стосунок до міста Болонья. Цей спосіб лову був вигаданий давно, ще до винайдення телескопічних вудок і безінерційних котушок. Перші «болонки» були штекерної конструкції з бамбуку, кільця на них були досить грубими, як і інерційні котушки. Котушки використовувались не для закиду, а щоб стравити волосінь за течією, або щоб втомлювати трофейну рибу. Наші дні Зараз, для болонської
"Читать дальше"