WWStyle

 

Написати це, мене сподвигла участь у турнірі Карта Рыбака Pike Fest — новый формат, який відбувся 05.11.2017 року на Вовкове Озеро. Хто не знає, водойма “Вовкове Озеро” знаходиться у м. Баришівка, Київської області. Це насправді круте місце, хоча скажу відверто зрозуміти це я зміг не одразу, а точніше десь з п’ятого. Спочатку був негатив, через величезну кількість зачіпів, потім — ну таке тай таке. Але те, що вони зробили за минулий рік, та після знайомства з людьми, які опікуються тамтешніми справами та працівниками, заслуговує найвищої похвали. Справа у тому, що я дуже ціную поважне та доброзичливе ставлення до відвідувачів і турботу про клієнтів і там це дійсно відчувається. Та моя розповідь не про це.

Турнір Карта Рыбака Pike Fest — новый формат, це найкрутіший фест на якому мені довелося побувати. При чому на 90%, без сумніву, це — формат! Новий формат, котрий настільки чудово ліг на душу кожному з учасників, що й сьогоднішня атмосфера була мегаспортивною. Валерий Бацула, Sergey Skorin, Наташа Дехтяренко, впевнений, що там були ще люди, які доклали зусиль до створення цього формату, але я на жаль не запам’ятав усіх імен. Зробили дещо насправді неймовірне. Формат дуелей у командному заліку де команда складається з 3 учасників, кожен з яких виступає у одній з 3-х зон у груповому етапі не залишив байдужим нікого. Ще під час групового етапу я так захопився змаганням, що 4 години пролетіли настільки швидко, що я навіть не встиг відчути а ні крихітки втоми. Не буду розповідати детально про успіхи нашої команди, адже ми зайняли лише 11-е місце, але ми жодним чином не засмутились, тому що стали свідками досить цікавого дійства.

 

У першому турі групового етапу, мені довелося помірятися силами з Vladimir Vorotniak. Так як Карта рыбака заздалегідь повідомила ймовірних суперників у зоні, я знав, що ймовірність зіткнутися у двобої з Володимиром дуже висока. З вечора я подумав, що було б непогано зустрітися з ним у першому турі… так і сталося. Програв, програв з рахунком 5-2. Чи то через брак досвіду виступів у риболовних змаганнях, чи то майстерність та харизма Володимира постійно відволікала увагу. Чорт забирай, від був повсюди, таке враження, що я стояв серед десятка Воротняків, які оточили мене зі всіх боків. Я хочу вам сказати дорогі читачі, що я не дуже великий любитель писати такі довгі оповідання, займають багато часу, проте інколи, коли приходить натхнення… Замість того, аби відпочивати після насиченого дня, я пишу…

Ви мабуть вже зрозуміли, що мова піде про Володимира Воротняка. І хоча його колеги по команді теж заслуговують на повагу і саме завдяки спільним зусиллям вони сьогодні здобули таку чудову перемогу, мова піде саме про нього. А ще, можливо у вас з’явилося питання: чому моє оповідання має назву WWStyle а не VVStyle? А тому, що це — Win-Win Style! Win-Win — це підхід, у якому по перше виграють обидві сторони, а по друге, моя редакція відповідно до сьогоднішніх подій, це шлях переможця до перемоги.

Зустрічаючи у секторі такого майстерного супротивника, ваші шанси на перемогу, будемо говорити відверто, досить низькі. В таких випадках може допомогти лише вдача  Але, змагаючись з ним ви отримуєте безцінний досвід, якого ви не отримаєте на жодному тренуванні. Звідси й витікає перше тлумачення терміну Win-Win. Фактично, у більшості подібних випадків результат змагання спрогнозувати не дуже складно. Досвідчений спортсмен здобуває перемогу = Win1, а ви отримуєте досвід та необхідні навички для подальших змагань = Win2.

Моя редакція терміну Win-Win, не підміняє першої, а лише доповнює її. Шлях переможця до перемоги. Риболови приймають участь у змаганнях з різних причин, хтось приїздить за ради фану, позитивних емоцій та спілкування з друзями, хтось приїздить аби позмагатися та підвищити свій рівень майстерності, хтось просто половити рибу та гарно провести час, але не він, він приїздить перемагати. Кожен рух відточений та продуманий до деталей і все що він робить під час змагання націлене на перемогу, в нього немає завдання зловити як умога більше чи зловити найбільшу рибу. Його цікавить лише перемога. І новий формат від Карти Рибака, дозволив Володимиру якнайкраще проявити свої здібності.

Мабуть дехто з читачів, а можливо більшість з вас знають Vladimir Vorotniak, як людину з телеекрану, як парубка який настільки вправно ловить рибу на екранах ваших телевізорів, що волею не волею починаєш думати, що це якийсь монтаж. Хоча я вже не одноразово чув про неймовірний талант Володимира, особисто не мав змоги в цьому пересвідчитись та відносився до цих розповідей з відповідною долею скепсису. Та це все в минулому. Від сьогодні, я, зі всією відповідальністю, заявляю: Я є шанувальником таланту Володимира Воротняка! Ми з Сергієм Степаненко, мій друг та партнер у проекті Рейтинг Риболовів України, та Нікітою Пікаловим, молодий хлопчина, який лише рік тому взяв у руки спінінг, а вже сьогодні заробив майже половину командних очок, більше двох годин переглядали відзняті нами прямі ефіри та обговорювали неймовірний стиль Воротняка. Уявіть, я навіть розповідав сьогодні про нього своїй дружині та без вагань приступив до написання цього тексту аби розповісти про свої враження й вам.

Мені взагалі здалося, що формат, запропонований Валерієм Бацулою та командою проекту Карта рыбака як найкраще дозволяє риболовам проявити свої найкращі якості: вміння ловити рибу, вміння приймати швидкі та вірні рішення, вміння готуватися та планувати, вміння імпровізувати, вміння вести тактичну боротьбу із суперником та бути завжди на крок попереду.

Отже, з власного досвіду, коли ви заходите з Володимиром в один сектор, він настільки тактовно, елегантно та в рамках правил перекриває вам кисень, що зосередитись та зробити таку необхідну, філігранну проводку стає майже не можливо.

Будьте певні, що за першої ж можливості, як тільки ви втратите пильність, він з філігранною точністю відправить свою приманку у вільну шпарину і виловить рибу прямо з під вашого носа. Таким чином вирішуючи принаймні чотири, а можливо й більше, задачі: зловити рибу, відволікти вашу увагу, зменшити площу облову з вашого боку та похитнути моральний дух свого суперника.

Останнім часом, все частіше деякі організатори намагаються обмежити участь спортсменів у любительських змаганнях, на мій погляд це в корні не правильно. Аби стати найкращім потрібно змагатися з найкращими. Коли ви приймаєте участь у змаганнях разом із такими спортсменами, слідкуйте за їхніми рухами за їхніми діями, навчайтесь аби наступного разу виступати краще. Я за 20 хвилин двобою пізнав більше, ніж за попередні 10 років мого риболовного стажу.

Спостерігати за грою Володимира — це не аби яке задоволення. Це спортсмен, реальний, справжній спортсмен. Коли спостерігаєшь за цим видовищем, в раз по раз пробігають думки: “Як він це робить?”.

Мабуть досить балачок, як кажуть мудрі люди, краще один раз побачити а ніж сто разів почути!

Oleg Rudkovsky

Добавить комментарий