В. Воротняк: Про спорт та риболовлю

Володимир Воротняк про новий формат від Карти Рибака, змагання, секретні прийоми та чого він очікує у новому сезоні.

— Володя, ти з Андрієм Кармяковим та Андрієм Павлюком зайняли 1-е місце в командному турнірі Карти Рибака Pike Fest – новий формат, який проходив на Вовкове Озеро, як вам вдалося це зробити?

— Гадаю, мені допоміг багаторічний досвід, хороші снасті, знання місць стоянки риби і вміння правильно провести приманку в тому місці, де потенційно знаходиться щука. Також, можливо, зіграв свою роль і один з прийомів, яким я почав користуватися ще на Pro Anglers League Pal Trout. Він доречний, коли мова йде про те, щоб зловити більше ніж твій конкретний супротивник, і ти розумієш, що на вашому містку двоє і активної риби на двох, відповідно.

— Розкажи детальніше, в чому полягає секрет прийому?

— Секрет прийому в тому, щоб максимально обловить вільну нішу твого суперника, коли він зайнятий іншою дистанцією.

— Цікаво, що важливо для ведення такої тактичної гри?

— Важливо дуже швидко вимотувати приманку. Важливо володіти гарним периферійним зором, який дозволяє контролювати дії суперника, не відволікаючись від проводки. І як тільки з’являється можливість, використовувати «хитрі» комбінації. Наприклад, коли противник закинув снасть і підняв спінінг вгору — у тебе з’являється можливість закинути в його сторону під його шнуром. Коли він шукає рибу на далекій дистанції — лови у нього під ногами, під містком, коли він ловить ближче до берега, промацуй дальній сектор.

— Чудово, дійсно більшість риболовів концентруються на своїй половині сектору. Доречі, існує правило зміни сторін у кожному турі, що в такому випадку?

— Абсолютно вірно. Завдання не тільки обловить сектор сусіда, але і не забути опрацювати свою ділянку акваторії, тому що ви скоро поміняєтеся. Якщо захопитися, після зміни позицій, доведеться ловити там, куди вже закидав, що не зовсім логічно. Потрібно намагатися зробити так, щоб у відведений проміжок часу покрити все. Я вважаю, що поки риба активна, на початку туру потрібно «свиснути» хоча б пару хвостів у суперника, а потім доловити свою.

— ))) З початку з’їмо твоє, а потом кожен своє – браво! Як реагують суперники на таку поведінку?

— А кому сподобається, коли у тебе з-під носа вивуджують рибу? Звичайно, при використанні подібної тактики можливі конфлікти. Тут, дуже важливо володіти філігранним кидком і чітко розуміти варіант взяття риби у підсак в разі клювання. Коли у тебе клює риба, ти повинен взяти її так, щоб не заважати своєму візаві. Саме це є мірилом професіоналізму. Тут важливо діяти в рамках правил  і дотримуватися принципу Fair play. В іншому випадку, до такої людини будуть застосовані санкції з боку суддів, а також можливий осуд з боку інших спортсменів.

— Ну з цим зрозуміло, що по тактиці самої ловлі?

Приймаючи рішення по тактиці, я виходив з попереднього досвіду лову на даній водоймі. Щука, часто поводиться однаково. Основне джерело інформації, на будь-яких змаганнях — твої очі. Чи слідкуєш за сусідніми секторами, дивишся, звідки беруть рибу спортсмени справа і зліва від тебе. Коли бачиш, де вона клює в сусідніх секторах, приблизно розумієш, де шукати рибу в своєму секторі. Якщо її немає під берегом — значить вона далі, і навпаки.

— Супер! Виходить, що спортсмен зобов’язаний володіти гарними навичками візуального контролю навколишнього середовища і відмінними аналітичними властивостями. Не можу не поцікавитися снастями, які ти використовуєш, розкажи детальніше.

— У риболовному спорті, як і в будь-якому іншому, спортивний інвентар грає дуже важливу роль. Навряд чи досвідчений пілот Формули-1 зможе розраховувати на перемогу сівши за кермо міського седану. Потрібні добрі, надійні снасті, з параметрами максимально підібраними під умови майбутньої лову. На Pike Fest я використовував три спінінга, виробництва компанії Zemex — Impressive T 762 до 7-ми грам, Solid з тестом до 23 грам і Solid з тестом до 28 грам. Три — на мій погляд оптимальна кількість. Це дозволяє швидко проводити зміну приманок, скоротити кількість перев’язування під час активного лову в разі обриву і досить комфортно при зміні секторів. Котушки використовував фірми Shimano — Vanquish 2500, Stella 2500 і TwinPower 4000 PG

— Зрозуміло. Мабуть одне з найцікавіших питань для риболовів – приманки. На що ловив?

— Мій вибір — твистера і віброхвости від FishUp — Fancy Grub 2.5 «і UShad 3», а також Keitech Swing Impact 3 «. По кольорам, щуку я завжди ловлю на кислоту або ультрафіолет. Я вважаю, що на всіх водоймах рулять одні й ті ж приманки. Щука завжди харчується рибою, дрібної або великої, це — основа її раціону. Важливо підібрати відповідний розмір. Але запорука успіху все ж — правильна подача приманки і її гра.

— Подача приманки, а ось з цього місця детальніше будьласка 😉

— По-перше, приманка повинна грати і в умовах найповільнішої проводки. Друге, огрузка і швидкість проводки — потрібно виходити з активності риби в даний момент і основного горизонту її знаходження. Якщо риба активна, а проводка повільна — ти втрачаєш в швидкості лову. Краще збільшити вагу і поставити приманку жорсткіше, той же UShad від FishUp — він витриваліший силікону від Keitech, від декількох клювань не розвалюється і не потрібно міняти приманку. Якщо риба пасивна — тоді краще поставити силікон від Keitech, він м’якше і активніше грає при самих повільних проводках. Хоча на даних змаганнях питання горизонту проводки не стояло в принципі — основна глибина 2 метри, досить провести приманку торкаючись дна.

— Що по монтажу? Повідці, гачки, оснастка?

— По монтажу – на Вовковому Озері, я завжди ловлю на двійники. Ми почали використовувати такі монтажі ще на Барабої, приблизно в 2009 році. Водойма теж мілководна, кидати доводилося далеко,  звідти й пішли наші монтажі для таких умов  – двійник на «чебурашці», шарнірна оснастка і флюорокарбон в якості повідця. Товщина повідця – 0,55 мм. Можна ставити і тонший, від 0,45 мм, але, я не бачу в цьому сенсу.

— Що скажеш про водойму «Вовкове Озеро»?

— Не дивлячись на глибини, водойма сама по собі досить цікава та спортивна, подібний формат змагань там вписується ідеально. Тим, хто ще не був на Вовковому Озері та просто новачкам, які приїдуть порибалити сюди, чи на схожу водойму я порадив би не розпилюватися на постійне перебирання приманок. Стояти на вимостці та кидати в одну точку перебираючи кольори та форми силікону очікуючи що риба почне вишукуватися в чергу – не найкраще рішення, такого не буде. При пошуку хижої риби секрет успіху полягає не в приманці чи її кольорі, це робота, це ходьба, це постійна праця над технікою закидання, над володінням снастю, розумінням водойми та мистецтва підібрати тип проводки. Панацеї у вигляді приманки просто не існує. Якщо ви вперше на подібній водоймі, раджу вам почати з одного типу приманки на різній вазі – обловити берег, потім дальню дистанцію і вже в залежності від результату – затриматися або іти далі, на інше місце.

— Скажи, коли приймаєте участь у командних змаганнях, спілкуєтесь? Обмінюєтеся, якимось чином, між собою інформацією під час змагань?

— Ми приймаємо участь у змаганнях вже не перший рік і знаємо що у кого працює і краще виходить, давно виступаємо разом і впевнені один в одному. Тому обмін ввідними та ідеями частіше за все відбувається у машині, по дорозі до місця змагань. Тільки у разі термінової необхідності можемо дістати телефон та подзвонити. Адже будь-яка розмова під час туру – це втрачений час, коли можна було б зробити проводку, або й впіймати рибу.

— Володя, дякую, це дійсно дуже цікаво та корисно. Скажи, що чекаєш в новому сезоні?

— Перш за все, я б залюбки прийняв участь в серії подібних турнірів, об’єднаних в одну сітку. Тобто коли турніри проводяться у декілька етапів і по загальному заліку формується список переможців. Дуже хочу побачити гарні призові, щоб змагання були красивими та яскравими подіями, наприклад як це відбувається на змаганнях з човна. Ідеально, це коли три людини у команді, змагання у три етапи, та за результатами трьох етапів виявити переможця. Гадаю для України це був би новий та цікавий груповий формат, в умовах якого, кожен спортсмен, почав би мислити по новому.

Сучасні турніри на території України проходять по змішаному типу, без розподілу на професіоналів та любителів. Я вважаю це правильним, інакше це були б просто фестивалі рибалки, на яких підвищити свій рівень практично неможливо, а ні для профі, а ні для любителя. Приїхати, поспілкуватися – так, але, якщо змагаєшся – суперник має бути сильним. Поруч з новачками, здебільшого нема можливості почерпнути щось нове.

— Повністю тебе підтримую в цьому питанні. Саме боротьба з сильним супротивником, в найкращій мірі, а перемога над сильним супротивником – найкращий спосіб мотивації та підвищення самооцінки. Скажи, а що тебе мотивує приймати участь у змаганнях?

— Якщо говорити відверто, за чим я б поїхав на змагання у будь-яку погоду? Відповідь дуже проста – за високими призовими. Рівень проведення змагань в Україні давно вийшов за рамки, коли учасникам достатньо було позмагатися за медальки чи сертифікати, чи призи від спонсорів. Надто цікавіше, коли ти своєю майстерністю можеш заробити живі гроші. З такою мотивацією будуть створюватися нові команди, в спорт будуть приходити нові обличчя, риболовний спорт буде жити та розвиватися.

Якщо говорити про суми призових – я б без вагань узяв би участь у змаганнях з можливістю виграти 100 000 гривень на команду. Це був би якісно новий рівень з точки зору зацікавленості, азарту та загострення пристрастей. Адже в наш час можна розраховувати лише на 10-15 тисяч гривень призових на рік. Цей рівень вже абсолютно не адекватний.

— Скажу відверто, до особистого знайомства з тобою, я вважав тебе зарозумілою, пихатою людиною, котрий ділиться своїм досвідом лише з екрану телевізора. Тож я приємно здивований!

— З приводу обміну досвідом – я завжди відкритий та ніколи не приховую на що ловлю. Але якщо у відповідь на зустрічне питання – людина починає ухилятися від відповіді, з таким чоловіком я намагаюсь в подальшому не спілкуватися. Моя філософія така – поділившись своїм досвідом з десятьма та почувши від них відповіді, я буду мати досвід одинадцятьох, а не лише одного мене – всі залишаться у виграші. Гадаю, що людина, яка приховує свої секрети в спорті приречена на невдачу.

— Вірю! І на останок, поділись досвідом, де шукати хижака восени на диких водоймах?

Хижака, восени? Я б порадив на диких водоймах звернути свою увагу на місця у котрих руслові ями та глибини найближчі до берега. Адже ближче до зими риба опускається на глибину і хижак не виключення. Кльов, на мій погляд, починається після сходу сонця, частіше за все після десятої години. І пам’ятайте, краще сконцентрувати свою увагу на одній-двох приманках та не стояти на одному місці, шукати горизонт проводки, змінювати техніку анімації та шукати рибу.

На останок, не можу не відмітити, що осінню є усі шанси потрапити на відмінний кльов, тому необхідно вміти вчасно зупинитися, як би важко це не було в психологічному плані. Відпускати судака або щуку, яку дістали з глибини 10-15 метрів та більше – можна, проте шанси на виживання у неї мізерні. Тож пам’ятайте – “Риба не їжа, риба – друг!”,  і тоді, в майбутньому, Вам ще буде кого ловити.

З нами був Володимир Воротняк, риболов-спортсмен, майстер спорту України, триразовий чемпіон України з берегового спінінгу.

 

Добавить комментарий