Фідер. 

Фідер в Україні очима білоруса.

Я білорус, живу в Мозирі, але Київ, а особливо київських рибалок, люблю всією душею. Любов ця давня і тягнеться вона з самого дитинства.

У роки, коли в країні був повальний дефіцит рибальських снастей, але було дуже гарне транспортне сполучення по річці, батько часто брав мене з собою на рибальський ринок «Бухара» просто погуляти, поспілкуватися з тамтешніми народними майстрами. З тих поїздок я завжди привозив масу вражень і знамениті київські гачки, зроблені вручну з шматочка сталевого троса. Це були найкращі гачки свого часу! У мене навіть зберігся один примірник. Зберігається він, як дорогий музейний експонат. З тих пір багато води утекло, але звичка регулярно приїжджати до Києва залишилася.

Два рази на рік я обов’язково відвідую виставку «Мисливство та рибальство» щоб поспілкуватися зі старими друзями, і знайти нових. Тому коли портал Рейтинг Риболовів України попросив мене поділитися своїми думками про розвиток спортивного фідера в Україні, я з радістю погодився.

Зростання популярності фідера в наших країнах можна порівняти, хіба що з джиговою революцією, що сталася в 90-х роках минулого століття. Ці способи лову прийшли і в Україну, і в Білорусь приблизно в один і той же час, і дуже швидко зламали стереотипи в свідомості рибалок. Багато з нас побачили у фідері не тільки вельми добутливу снасть, але і зовсім інший підхід до риболовлі, який захоплює не менше, а ніж спінінг, або поплавочна вудка. Старші люди пам’ятають, як фідер швидко перетягнув на свою сторону велику кількість рибалок. І не тільки поплавочників або прихильників традиційної донки-закидушки. У фідер масово кинулися і спінінгісти. А потім пішло-поїхало.

У наші дні до шанувальників цієї снасті можна сміливо відносити 70% всіх рибалок України і Білорусії. Фідер став всепогодною і всесезонною снастю.  Так чому ж він такий привабливий і чому продажі фідерного спорядження в магазинах наших країн ось вже який рік б’ють рекорди?

За що ми любимо фідер?

По-перше, як вже зазначалося вище, фідер — це вельми добутлива снасть. При вмілому використанні з однією вудкою за день можна легко зловити і 2, і 5 денних норм вилову. Причому, в більшості випадків це буде велика і навіть трофейна риба.

По-друге, фідерна снасть значно розширює можливості рибалки. Уявіть, що зручно розташувавшись на березі, ви можете без зусиль обловлювати глибинну бровку, розташовану від вас на відстані, і в 40, і в 70 метрів. Раніше для таких рибалок був необхідний човен.

Ну, а по-третє, фідер має дивовижну енергетику. Риболовля з цією снастю некваплива, розмірена, але в той же час надзвичайно емоційна. Як і на вогонь, на фідерний квівертіп можна дивитися годинами. А якщо ще і клювання відбуваються регулярно — тоді адреналін в крові просто зашкалює.

Ну а ще фідер — це снасть, яка дуже вдало вписується в формат сімейного відпочинку на природі. Я знаю дуже багато сімей, які беруть з собою на відпочинок не спінінг, не поплавкову вудку, а фідер. І навіть сімейні змагання з фідера регулярно проводять.

Фідер спортивний.

Різних змагань з фідеру, мабуть, проводиться більше, ніж з будь-якої іншої риболовної дисципліни. Як спортивна дисципліна, фідер існує порівняно недавно: трохи більше 10-и років. Але за ці роки українськими спортсменами зроблено дуже багато, і нам, білорусам, є чому у вас вчитися. Досить згадати яскравий виступ української збірної на Чемпіонаті світу 2011 року в Італії, коли Чемпіоном світу в особистому заліку став Олексій Страшний, Олег Боєв завоював бронзу, а Україна стала другою в світі фідерної країною!

Але головне, ваші хлопці зрозуміли, що «не боги горщики обпалюють», і з іменитими майстрами цього способу лову риби можна змагатися на рівних. А це дуже дорого коштує! І з цього часу Україна є постійним учасником таких змагань. І це при тому, що в силу різних причин фінансування і наших і ваших спортсменів залишає бажати кращого. Але українські спортсмени молодці, поступово накопичується досвід участі в міжнародних змаганнях, відпрацьовуються унікальні тактичні прийоми риболовлі, формується командний дух. Результатом цієї кропіткої роботи стала срібна командна медаль на клубному Чемпіонаті світу 2017 року.

Дивлячись на успіхи спортсменів, до риболовного спорту потягнулися і прості рибалки. До речі, організація проведення аматорських змагань в Україні — це ще один напрямок, в якому білорусам є чому повчитися. У минулому році мені довелося побувати в Києві на щорічних змаганнях «Весняна плотва», і я був вражений тому рівню оснащення, які продемонстрували деякі любителі. Їх спорядження було на рівні кращих світових команд! А це означає, що культура лову риби на фідер в Україні досягла високого рівня, і тренерам буде все простіше відбирати кандидатів для збірної України.

Ну а як у них?

Сьогодні прийнято вважати, що моду в лові риби на фідер задають англійці, голландці і німці. Але це не зовсім так. Фідер — снасть інтернаціональна. І кожна нація вносить в формування тієї снасті якісь свої штрихи.

Зародившись в Англії, тривалий час фідер за межі цієї країни не виходив. Майже два десятиліття ця техніка була популярною лише на островах Туманного Альбіону, де рибалки в основному використовували її для лову річкової риби, в основному головня. І лише після того, як фідер зацікавив нідерландців і німців, він отримав сильний поштовх у своєму подальшому розвитку.

Голландці і німці зайнялися розробкою своїх технік, які були більш адаптовані для їх широких каналів, великих річок і озер. Наприклад, земляки Яна Ван Шенделя і донині вважаються неперевершеними фахівцями з фідерної ловлі на великих відстанях. А німці зробили упор на технологічність снасті. Наприклад, німецьке слово «winkelpicker», яке і зараз часто зустрічається в риболовецькій літературі для позначення найлегших донних вудок, перекладається як вудка зі змінними вершинками.

Англійці теж не залишалися осторонь. Вони зробили ставку на техніку подачі приманки. Легендарному англійцю Бобу Наддо належить авторство у винаході годівниці speed feeder, а англійська фірма Middy досі випускає кращі в світі годівниці для пеллетс і Method.

Потім до формування сучасного фідера підключилися французи і італійці. Ці нації так само внесли свої корективи в образ сучасного фідера. Наприклад, французи сильно «розмили» кордон між фідером і ловом коропа. Завдяки зусиллям французьких майстрів багато європейських рибалок із задоволенням відкрили для себе фідерну ловлю на зарибнених коропом комерційних водоймах. А ось італійці зробили дуже багато для розвитку фідера на річках з швидкою течією. Саме вони вперше застосували на фідері шматочок модельної гуми для амортизації ривків риби при її виведенні. Італійські рибалки вперше навчилися запечатувати в годівницях типу cage feeder опаришів, склеєних прикормкою і доставляти їх рибі, що мешкає на сильній течії.

Сьогодні технікою лову фідера досконало володіють багато рибалок. Але одна справа добре вміти ловити рибу, і зовсім інше — зуміти грамотно розповісти про це іншим рибалкам. Таких рибалок небагато. Із зарубіжних авторів, які регулярно пишуть статті про сучасний фідер я б із задоволенням відзначив п’ятикратного чемпіона світу в лову риби поплавчанкою, і за сумісництвом запеклого фідеріста англійця Алана Скотторна і його чудового земляка Боба Наддо, італійця Сімоне Ванни і чеха Радека Філіпа. Їх статті — це унікальний досвід використання фідера в різних умовах. На жаль, в перекладеному варіанті їх праці дуже рідко зустрічаються в наших країнах. Але можу дати пораду: кілька років тому матеріали про закордонний досвід в сучасній фідерній ловлі активно друкував журнал «Риболов України», тому що ті, у кого є можливість погортати номери за 2013-2014 роки, в програші не залишаться.

Рибальте в задоволення!

Микола Лінник, ексклюзивно для Рейтингу Риболовів України.

Добавить комментарий